Габен і Робесп'єр
Monday, 1 November 2021 15:35![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kulbabaКоли моя дитина називає мене падлюкою, бо я навантажую на неї майже всі господарські справи, де потрібна сила, я замислююся надовго.
Перший мій внутрішній голос каже, що треба негайно образитись.
Другий -- що не треба вдавати із себе фєєчку, ображатись нема на що, а тій самій дитині від мене ж прилітають і "гади", і "зміюки" і чого тільки не...
Третій внутрішній голос волає, що в ім'я педагогіки після такого дитину треба бити капцями незалежно від наявності чи відсутності почуття образи, -- просто за те, що вона насмілилася сказати "отаке"...
А четвертий каже: "Що ти хочеш від Робесп'єра? воно не вміє у ввічливість і ніколи не вмітеме ні у який політес -- так само, Габене, як і ти. Ви взагалі один одному не потрібні були б ніколи в житті, якби не біологія..."
Тому ми обіймаємось. Просто так. По десять разів на день а бува й більше.
Слова - це не для нас. Майже завжди.
Перший мій внутрішній голос каже, що треба негайно образитись.
Другий -- що не треба вдавати із себе фєєчку, ображатись нема на що, а тій самій дитині від мене ж прилітають і "гади", і "зміюки" і чого тільки не...
Третій внутрішній голос волає, що в ім'я педагогіки після такого дитину треба бити капцями незалежно від наявності чи відсутності почуття образи, -- просто за те, що вона насмілилася сказати "отаке"...
А четвертий каже: "Що ти хочеш від Робесп'єра? воно не вміє у ввічливість і ніколи не вмітеме ні у який політес -- так само, Габене, як і ти. Ви взагалі один одному не потрібні були б ніколи в житті, якби не біологія..."
Тому ми обіймаємось. Просто так. По десять разів на день а бува й більше.
Слова - це не для нас. Майже завжди.