по рыбам по звездам проносит шаланду

Дуолінго: перейшла з аметистової ліги у перлинну (перли там рожеві, якщо комусь цікаво). І от що зрозуміла для себе: якщо я хочу встигати ще й жити, то грати треба не так, як вони пропонують. А так, як зручно мені. Навіть якщо я сповзу назад до рубінової чи ще нижче.

Тому що реальність є і нікуди не дінеться. А в ній я вчу не дві мови, а три: мою українську тре' вдосконалювати і потреба ця на все життя. А ще ж і готувати щось треба, і книжки почитати хочеться, того ж Проппа. І новини, і аналітику зрідка, і на мапу подивитись. І з дитиною поговорити. І прання-посуд-прибирання по колу, по колу.

Згадувався сьогодні Жванецький, потім ланцюгом (Одеса ж!) Багрицький та Штерн.

Оце росіською, але ці слова майже століття свою мелодію чекали. Дочекалися.

https://youtu.be/whzG2PehkUQ

Watch on YouTube