Узгодження позицій

Серіал "Хороший лікар" (США, 2017) показує життя і практику хірурга-аутиста. Але я не про аутизм зараз, хоча серіал кльовий. Я б навіть сказала, стьобний, з цинізмом. Так ось, у одній з серій постає питання: ампутувати кінцівку не ризикуючи життям пацієнта (хоча будь-яке оперативне втручання є ризиком) чи поставити штучну кістку з ймовірністю у 10 відсотків, що він помре. Ампутувати, звісно простіше -- батьки хочуть ампутацію. Син -- вже не дитина, він саме одружуватись їхав. Але наречена не вирішує, бо вона ще не дружина.

Я ніколи не припиню цим захоплюватись: вони там друкують нову великогомілкову (рос. - берцовую) кістку з титану на 3Д-принтері прямо у лікарні. Краса, жалкую, що недовго показують.

І от розказую я про цю ситуацію студенту. Він вислухав, поробив свої справи, пішов собі митись і тут у нього "зварило": приходить до мене загорнутий у рушник і каже:

- Якщо шо, я б вибрав ампутацію, бо краще лишитись калікою, але точно жити.

Я собі так бачу, що його це аж настільки схвилювало, що посеред миття прийшов мені сказати. Але не коментую, а просто кажу:

- Якщо шо - запам'ятай, що я б точно ризикнула.
- Цікаво! - відповідає студент і йде домиватись.

Ми дуже різні. Але це нормально.


https://uaserials.pro/901-horoshyi-likar.html