Не сумуйте, це просто цикл життя

[kulbaba]

Дрони ходять над будинком як трамваї. Дійсно здається, що влетить у вікно.
Звук огидний. Спочатку доводив до жаху, тепер просто злить.
Якщо дуже голосно - йду у ванну кімнату, там типу три стіни до вулиці.

Серце б'є у вуха всю добу і нема різниці, рухаюсь, чи лежу. Тож рухаюсь, перу, готую, мию посуд.
Тобто перу і мию руками, бо пральна машина здохла, а посудомийку батько забрав до села. Він нею не користується, бо насос воду в хату не тягне, але йому видніше.

Моєї активності вистачає десь годин на шість у кращому разі, весь час крім цього я сплю.
З весною може, стане краще. Може, вийду ще на вулицю (у тому році не була).
Подивимось.

Comments

[kulbaba]

У мого розлади сну. Почалося у 22-ому. Виглядає так, ніби його організм хоче довго-довго спати, а потім прокинутись і побачити, що ніякої війни нема. Нервове, зрозуміло. Тож спить, як каменюка, ані сирен не чує, ані мене. Якщо я чекатиму, коли він прокинеться та помиє посуд - мені готувати не буде на чому.