![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kulbabaКолупалася з картотекою. Є в мене така по політикам, деяким журналістам, блогерам та організаціям, у тому числі міжнародним. Щоб знати хоча б приблизно, що таке юнісеф і яке нині прізвище у прем'єра в Україні (Денис Шмигаль його звуть, якщо що). До 2013 року я таких речей у голові і близько не тримала -- гидувала. Політика то бруд, ось це все.
Хрещений батько моєї дитини (і де він тепер?), розумна людина, казав мені ще у нульових, що "якщо ти не займаєшся політикою -- вона займеться тобою". Але в мене завжди вистачало інших справ і не вистачало часу.
Він, звісно, був правий. Все одно довелося.
Картотека смішна і несерйозна. Статті збережені здебільшого жовтеньки. Така могла б бути у Проні Прокопівни, якби вона з якогось переляку захотіла пам'ятати, хто такі Афродита та Наполеон. Там замало карток і ще менше живих людей (бо Горбачьов там теж є). Але я пам'ятаю, з якого аполітичного болота це все розпочиналося і розумію, що для мене це переворот. Він приніс нові напрямки уваги і нові звички у мисленні. Ну і з дитиною вже не так соромно розмовляти, бо він у цьому прошарений, особливо по першій та другій світових війнах.
Але ось Вацлава Гавела і Леха Валенсу він не знав. Тож ми одне одному з цими розмовами корисні взаємно.
В мене є картки (папки) для Латиніної, для mh17, для Чонгару, для z-цитат, Тані Адамс, Бандери, Буковського, Гіркіна, Гудименка, де Кюстіна, папи римського, Коломойського, Альфреда Коха, Тімоті Снайдера та багатьох інших; і я ті папки потихеньку заповнюю.
Заняття медитативне. Щоразу я трохи змінюю і вдосконалюю класифікацію, бо з часом краще розумію, чого я від тих статей хочу. Які мені потрібні матеріали, на які мої питання вони мають відповідати хоча б приблизно. І тут важливі не стільки дати народження та смерті з усією географією. Важливі звершення, участь у процесах, слова (які теж є вчинками) і підсумки. І ще наслідки.
Але така розкіш буває тільки коли довго нема тривог, бо інакше не зосередитись. Поки тихо, ось і насолоджуюсь.
Хрещений батько моєї дитини (і де він тепер?), розумна людина, казав мені ще у нульових, що "якщо ти не займаєшся політикою -- вона займеться тобою". Але в мене завжди вистачало інших справ і не вистачало часу.
Він, звісно, був правий. Все одно довелося.
Картотека смішна і несерйозна. Статті збережені здебільшого жовтеньки. Така могла б бути у Проні Прокопівни, якби вона з якогось переляку захотіла пам'ятати, хто такі Афродита та Наполеон. Там замало карток і ще менше живих людей (бо Горбачьов там теж є). Але я пам'ятаю, з якого аполітичного болота це все розпочиналося і розумію, що для мене це переворот. Він приніс нові напрямки уваги і нові звички у мисленні. Ну і з дитиною вже не так соромно розмовляти, бо він у цьому прошарений, особливо по першій та другій світових війнах.
Але ось Вацлава Гавела і Леха Валенсу він не знав. Тож ми одне одному з цими розмовами корисні взаємно.
В мене є картки (папки) для Латиніної, для mh17, для Чонгару, для z-цитат, Тані Адамс, Бандери, Буковського, Гіркіна, Гудименка, де Кюстіна, папи римського, Коломойського, Альфреда Коха, Тімоті Снайдера та багатьох інших; і я ті папки потихеньку заповнюю.
Заняття медитативне. Щоразу я трохи змінюю і вдосконалюю класифікацію, бо з часом краще розумію, чого я від тих статей хочу. Які мені потрібні матеріали, на які мої питання вони мають відповідати хоча б приблизно. І тут важливі не стільки дати народження та смерті з усією географією. Важливі звершення, участь у процесах, слова (які теж є вчинками) і підсумки. І ще наслідки.
Але така розкіш буває тільки коли довго нема тривог, бо інакше не зосередитись. Поки тихо, ось і насолоджуюсь.