Несподівано для себе подивилася фільм "Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора". У моєму присмерковому стані зайшло пречудово. А може це й насправді приємне кіно.
Насолоджуюся не стільки магією, скільки моделями поведінки. Вони прямо протилежні тому, серед чого довелося жити більшу частину життя, бо якось ненав'язливо проникає повага. Самоповага, взаємоповага. Стільки всього такого, що хотілося б всмоктати, немов губкою, і жити з цим - природно, наче з цим народився і в такому ріс.
Хто про що, звісно ;)
Магл там невимовно прекрасний. І, на диво, живий.
https://kinoukr.com/4437-fantastychni-zviri-tayemnyci-dambldora.html