Це була " Королівська Аналостанка" Сетон-Томпсона :)

[kulbaba]

"Королівська Аналостанка", Ернест Сетон-Томпсон --- https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=657

Comments

[ratomira]

Хібо це американський письменник?)

[kulbaba]

Звичайно. Майже всі звірі - американські, а крапку у питанні ставить книга про єнота :)

[ratomira]

Народився у Британії, потім жив у Канаді. Вважається канадським письменником.

[kulbaba]

Ким вважається? Читачі відносять до Канади та США. Навіть вікі пише "Поскольку Соединённые Штаты играли в жизни Сетона почти столь же значительную роль, что и Канада, его по праву можно назвать также американским писателем" і я з цим згодна. Він мене з дитинства вчив, як треба дивитись, слухати, нюхати , тож ті койоти, птахи і всі решта переносили не до Англії а на Kildare river, USA :)

[ratomira]

Тобто однозначно не чисто американський письменник.

[kulbaba]

Я зараз думала про те, що у вас, на жаль, мало часу за роботою та всіма справами, бо інакше для поговорити про літературу ви були б золотою людиною. Ваші враження, мої враження, аргументи, все те, що надихало автора на те, що він так чудово робив.

Розумію, що в нас інша ситуація, але якби хтось назвав мене не тільки українською, а ще й російською блогеркою просто тому, що я мала нещастя народитись у "колыбели революции", то я б його морально вбила... ну хоча б спробувала. У Сетона все не настільки гостро, але є живе відчуття, що він пив як воду ті живі історії американського континенту, а потім співав свої пісні, бо його твори то точно пісні. І витоки сюжетів, які він обробляв - то Північна Америка. І образи, які постають перед його читачами - то знов Північна Америка. І він настільки органічний в цьому потоці історій, які без нього не звучали б так чисто і потужно, що він сам стає частиною культури цієї Північної Америки, якісною і немаленькою частиною. Тож звідки він туди приїхав - це вже друге питання, якщо не п'яте: там усе суспільство складається з людей, що припливли звідкилясь, або їх нащадків.

Можна, звісно, точно порахувати, скільки сторінок в нього про Штати і скільки про Канаду (про Штати, якщо судити за моїми враженнями, буде таки більше), але чи не буде це вже запредельним занудством... хоча, можливо, саме таким шляхом дисертації і народжуються (замислилася)...

[ratomira]

На мою думку, коли кажуть американський, то це письменник зі США.

Моє відношення до Сетон-Томпсона в цілому не дуже позитивне, бо не люблю маніпулятивну гіпердраматичність: коли він писав, то це було актуальніше, а зараз часи змінилися, я б його взагалі прибрала зі шкільної програми.

[kulbaba]

Тому я й приводжу койотів з Півдня та єнотів з тієї річки у США як доводи на користь США, а в нього ж не тільки ці звірі зі Штатів.
В мої часи його в шкільній програмі не було, просто двоюрідна бабця книгу подарувала десь у 1980-у. Мені, дитині, там ніщо не здалося занадто драматичним. Скоріше, це було вікно у світ почуттів, про яки до нього ніхто так зрозуміло не розповідав. Не думаю, що він маніпулював, а от що намагався відсторонитись і не нав'язувати читачу своє бачення - це видно. Джек Лондон, до речі, так не вмів. Але це, звичайно, тільки моя думка.

[ratomira]

В мої часи теж у шкільній програмі не було, у мене взагалі не було такого предмету, як зарубіжка. Але я так його читала. Зараз у дитини є в програмі. Там надто жорстокі речі для дітей, Лобо та інше.

[kulbaba]

То не Сетона провина. То сидить у міносвіти якийсь чиновник на непоганій зарплатні і ставить у програму щось, що особисто він вважає сильним твором, але саме про дітей він не думає, бо особисто він справи з ними не має. Ви, мабуть, чули анекдот, який зовсім не анекдот, як шкільна вчителька каже: "І сидиш у теплі, і люди у колективі чудові - взагалі прекрасна робота була б, якби не діти!".

Можливо, саме чиновницька дурість. А можливо (що вже гірше), то така концепція. Типу, у наш час Інтернету та спецефектів діти вже бачили все, із натуральними і живими на вигляд драконами та іншими чудовиськами включно, тож треба їм давати такі твори, які одним тільки своїм текстом навіть без відео та ефектів здатні залишати незабутні враження... Дурна, але доволі популярна концепція, я її ще у Бикова зустрічала, він тоді дітям "Vita Nostra" рекомендував давати, бо, (цитую близько до оригінальних слів Бикова) - "дитина з переляку спати перестане, але книжку цю запам'ятає". Є, на жаль, і в нас такі дурні. Я б точно дитині це не підсовувала, там у Дяченок величезний вибір, можно з чого завгодно полегше починати. Але далеко не всім у системі освіти взагалі є діло до дітей і дитячих почуттів.