Тому я й приводжу койотів з Півдня та єнотів з тієї річки у США як доводи на користь США, а в нього ж не тільки ці звірі зі Штатів. В мої часи його в шкільній програмі не було, просто двоюрідна бабця книгу подарувала десь у 1980-у. Мені, дитині, там ніщо не здалося занадто драматичним. Скоріше, це було вікно у світ почуттів, про яки до нього ніхто так зрозуміло не розповідав. Не думаю, що він маніпулював, а от що намагався відсторонитись і не нав'язувати читачу своє бачення - це видно. Джек Лондон, до речі, так не вмів. Але це, звичайно, тільки моя думка.
В мої часи теж у шкільній програмі не було, у мене взагалі не було такого предмету, як зарубіжка. Але я так його читала. Зараз у дитини є в програмі. Там надто жорстокі речі для дітей, Лобо та інше.
То не Сетона провина. То сидить у міносвіти якийсь чиновник на непоганій зарплатні і ставить у програму щось, що особисто він вважає сильним твором, але саме про дітей він не думає, бо особисто він справи з ними не має. Ви, мабуть, чули анекдот, який зовсім не анекдот, як шкільна вчителька каже: "І сидиш у теплі, і люди у колективі чудові - взагалі прекрасна робота була б, якби не діти!".
Можливо, саме чиновницька дурість. А можливо (що вже гірше), то така концепція. Типу, у наш час Інтернету та спецефектів діти вже бачили все, із натуральними і живими на вигляд драконами та іншими чудовиськами включно, тож треба їм давати такі твори, які одним тільки своїм текстом навіть без відео та ефектів здатні залишати незабутні враження... Дурна, але доволі популярна концепція, я її ще у Бикова зустрічала, він тоді дітям "Vita Nostra" рекомендував давати, бо, (цитую близько до оригінальних слів Бикова) - "дитина з переляку спати перестане, але книжку цю запам'ятає". Є, на жаль, і в нас такі дурні. Я б точно дитині це не підсовувала, там у Дяченок величезний вибір, можно з чого завгодно полегше починати. Але далеко не всім у системі освіти взагалі є діло до дітей і дитячих почуттів.
no subject
Date: Thursday, 20 April 2023 13:31 (UTC)В мої часи його в шкільній програмі не було, просто двоюрідна бабця книгу подарувала десь у 1980-у. Мені, дитині, там ніщо не здалося занадто драматичним. Скоріше, це було вікно у світ почуттів, про яки до нього ніхто так зрозуміло не розповідав. Не думаю, що він маніпулював, а от що намагався відсторонитись і не нав'язувати читачу своє бачення - це видно. Джек Лондон, до речі, так не вмів. Але це, звичайно, тільки моя думка.
no subject
Date: Thursday, 20 April 2023 13:41 (UTC)no subject
Date: Friday, 21 April 2023 08:41 (UTC)Можливо, саме чиновницька дурість. А можливо (що вже гірше), то така концепція. Типу, у наш час Інтернету та спецефектів діти вже бачили все, із натуральними і живими на вигляд драконами та іншими чудовиськами включно, тож треба їм давати такі твори, які одним тільки своїм текстом навіть без відео та ефектів здатні залишати незабутні враження... Дурна, але доволі популярна концепція, я її ще у Бикова зустрічала, він тоді дітям "Vita Nostra" рекомендував давати, бо, (цитую близько до оригінальних слів Бикова) - "дитина з переляку спати перестане, але книжку цю запам'ятає". Є, на жаль, і в нас такі дурні. Я б точно дитині це не підсовувала, там у Дяченок величезний вибір, можно з чого завгодно полегше починати. Але далеко не всім у системі освіти взагалі є діло до дітей і дитячих почуттів.