Європеїзація по-українські або як пробитись крізь совковий асфальт

[kulbaba]

Один з зашкварів Арестовича, за який, до речі, на нього вже подано до суду, це його слова на платному семінарі -- про жінок, яких хочеться відтрахати (він виразився більш грубо), а потім задушити. Мабуть, Арестович вважав, що жартує.
Але два депутати подали на нього заяву за це. Не знаю, викрутиться він чи ні, але тут є красивий нюанс: для того, щоб мати матеріал, обидва позивачі чесно КУПИЛИ той платний семінар. Не ліву копію десь взяли, не торрент скачали, а ось... "Це так мило!"

*

Ще на тему. До Києва доїхав Стівен Фрай. І він прийшов у Підпільний Стендап Клуб. І він там виступав. І наші коміки там виступали.
І Свят Загайгевич розказав Стівену Фраю свій анекдот про стоматолога...
Моє життя змінилося назавжди.

*

Наш інформаційний простір теж змінився. В нього інші орієнтири і інші класики. От зараз, наприклад, ми живемо одночасно з Жаданом, який настільки європейський поет, наскільки це взагалі можливо.

Можна, звісно, цього не помічати, є ж ціла категорія людей, яка й розпаду ссср не помітила і досі жорстко сумує за тим паспортом. Це я про реальну бесіду із колаборантом у тюрмі. У Золкіна є такі відео, вони роблять це, щоб їх обміняли, забрали до росії. Як на мене -- це було б добре, бо за одного ідіота чи відкритого вже ворога маємо шанс виміняти справжнього героя з полону. А військового чи цивільного - то вже неважливо за цих обставин.

Хоча правда в тому, що росія їх не забере, на дідька вони ій здалися.
А ще більша правда -- що ми б їх і задарма віддали.

Взагалі, якщо людина, говорить, що хоче до росії -- випускати миттю, якщо не носій таємниць. До кордону на державний кошт їх довезти Україні дешевше буде, ніж ремонтувати або відновлювати об'єкти, по яких за їх наводками прилетіло. А загиблих взагалі не повернеш.

*

Коли він кудись приїжджає, то потім в цьому місті зникають пам'ятники Пушкіна. Дантес наших днів.

https://youtu.be/DxVJCkR2Glg?si=7FkaSiZHj2p7Yc4D

Watch on YouTube

Comments

[juan_gandhi]

Вот так. А есть еще такой раздел литературы "вологодские анекдоты". Они еще хуже.

[kulbaba]

Ганди, вы ведь думали об этом, хоть раз за жизнь: понять культуру через юмор - перспективный подход? Это же квинтэссенция.

[juan_gandhi]

Ой нет. Для меня юмор - это как-то... не супер. А уж рассказывать кому-нибудь нетренированному вологодские анекдоты - боже упаси. Культура - это культура. Это святое.

[kulbaba]

Так их же не разделить. Пятница пантомимой показывает Робинзону, что соль -- тошнотворная еда, а Робинзон пантомимой же показывает Пятнице, что как раз без соли еда несъедобна. Шуберт смеется, Шагал смеется, хотя, конечно, там не только смех. "Если насмерть не упьюсь", "не веди себя, как англичанин" и вот это вот всё.